Все більше країн у світі посилюють своє законодавство на боротьбу з ухиленням від сплати податків та фінансовими злочинами. Безліч країн-учасниць Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), розробляють нові механізми контролю за фінансовою прозорістю. Одним із таких нових інструментів є Загальний стандарт звітності, або іншими словами – CRS (англ. Common Reporting Standard). У цій статті ми розглянемо основні аспекти CRS та його вплив на Україну.
Що таке Загальний стандарт звітності (CRS)?
Спершу, що почати говорити про CRS варто розібрати саме поняття та що значить цей термін. Загальний стандарт звітності (CRS, англ. Common Reporting Standard) був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2014 році як універсальний стандарт для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між країнами-учасницями ОЕСР. Основною ціллю є запобігання ухиленню від сплати податків за допомогою офшорних рахунків та прихованих фінансових активів. Це стає можливим завдяки обов’язковому збору та передачі даних про фінансові рахунки резидентів однієї країни, що відкриті в інших країнах.
Ключовими елементами CRS є:
- Облік фінансових установ: Всі банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та інші фінансові установи зобов’язані збирати інформацію про своїх клієнтів, зокрема, щодо їх резидентства та статусу платника податків.
- Звітність фінансових рахунків: Фінансові установи зобов’язані щорічно передавати зібрані дані до податкових органів своєї країни.
- Обмін інформацією між країнами: Податкові органи країн-учасниць CRS обмінюються інформацією про фінансові активи своїх резидентів, які знаходяться в інших країнах.
Яку роль CRS має для України?
Україна досить тривалий час страждала від проблеми податкових зловживань та відтоку капіталу, тому вступила до CRS за для підвищення фінансової прозорості та залучення додаткових податкових надходжень. Крім того, участь України в CRS також сприяє гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами та інтеграції країни в глобальну фінансову систему.
Перший обмін інформацією у рамках CRS запланований на вересень 2024 року. Цей обмін стане важливою віхою для України. Після цього Україна зможе отримувати дані про фінансові рахунки своїх резидентів з понад 100 країн світу, включаючи держави Європейського Союзу, США, Канаду, Японію, Австралію, та багато інших.
Яка інформація буде передаватися в рамках CRS?
Відповідно до закону про внесення змін до Податкового кодексу України № 2970-IX. У межах CRS фінансові установи будуть передавати іноземним податковим органам наступну інформацію:
- Персональні дані: Ім’я та прізвище власника рахунку, адреса проживання, дата народження, податковий ідентифікаційний номер (TIN).
- Дані про фінансові рахунки: Номер рахунку, залишок на рахунку станом на кінець звітного року.
- Фінансові операції: Інформація про доходи, отримані з рахунку, включаючи відсотки, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо.
Ця інформація передається до податкових органів країни-учасниці CRS, які у свою чергу передають ці дані податковим органам іншої країни, де резидент має фінансові зобов’язання. Важливо звернути увагу на те, що CRS охоплює не лише банківські рахунки, але й інші фінансові інструменти, такі як страхові поліси, трасти, пенсійні фонди та інші подібні активи.
Ці дані дозволять податковим органам України виявляти та контролювати приховані доходи, які не були задекларовані в країні.
Перший CRS-обмін: виклики та можливості для України
Як зазначалось вище у цій статті, Україна здійснить свій перший обмін інформацією у вересні 2024 року. Під час цього обміну українські податкові органи отримають дані від країн-партнерів щодо фінансових активів українських резидентів за кордоном. Цей процес не лише підвищить прозорість, але й стане важливим інструментом у боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами.
Звичайно впровадження даного механізму має низку переваг саме для держав, а не для фізичних/юридичних осіб. Попри очевидні переваги, впровадження CRS супроводжується певними викликами як для України так і для фізичних/юридичних осіб. Зокрема, питання щодо безпеки обробки та зберігання даних, адекватної підготовки фінансових установ до звітності, а також можливі наслідки для платників податків, які не встигли легалізувати свої активи до початку обміну інформацією.
Більше інформації про Загальний стандарт звітності CRS можна отримати за посиланнями офіційних джерел:
- https://mof.gov.ua/uk/crs-578
- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-20#Text
- https://www.oecd.org/tax/automatic-exchange/common-reporting-standard
Банк vs клієнт
Відповідно до зобов’язань в рамках Багатосторонньої угоди CRS, банки України при встановленні ділових відносин/відкритті рахунків та під час актуалізації даних зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків:
- клієнтів (фізичних осіб/ФОП/юридичних осіб (Організацій));
- кінцевихок бенефіціарних власників клієнта;
Ознаками приналежності фінансових рахунків до підзвітних рахунків в рамках Багатосторонньої угоди CRS можуть бути, зокрема:
- резидентство клієнта – фізичної особи/ФОП відмінне від українського чи США.
- громадянство клієнта – фізичної особи/ФОП відмінне від українського чи США.
- місце проживання клієнта – фізичної особи/ФОП відмінне від українського чи США.
- кінцевий бенефіціар клієнта – юридичної особи має резидентство/громадянство/місце проживання відмінне від українського чи США.
- клієнт – юридична особа зареєстрований в юрисдикції, відмінній від України чи США.
- клієнт сплачує або повинна сплачувати податок в юрисдикції, відмінній від України чи США.
Банк повинен отримати інформацію щодо резидентства своїх клієнтів. В зв’язку з цим, при встановленні ділових відносин з Банком, до прикладу, відкритті рахунків, під час проведення актуалізації ідентифікаційних даних або на окремий запит Банку Вам буде наданий для заповненнями документ самостійної оцінки CRS.
Висновок
Загальний стандарт звітності або CRS є потужним кроком України для забезпечення фінансової прозорості та боротьби з податковими злочинами на глобальному рівні. Для України участь у CRS відкриває нові можливості для посилення контролю за доходами громадян та збільшення податкових надходжень. Однак, успішна реалізація цього процесу вимагатиме від держави та бізнесу значних зусиль та відповідної підготовки.